Вимоги до публікацій

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

1. Журнал видається виключно англійською мовою. Редакція приймає статті якісною англійською або українською мовами. Статті українською мовою будуть перекладені англійською професійним перекладачем. Статті, надіслані англійською мовою належної якості, будуть опубліковані БЕЗКОШТОВНО.

2. Загальний обсяг статті – 10–20 сторінок. Шрифт: Times New Roman; кегль 14, інтервал – 1,5.

3. На початку статті обов’язково необхідно вказати УДК.

4. Відомості про автора (авторів) вказувати англійською та українською мовами із зазначенням наступної інформації для кожного співавтора:

 

  • прізвище та ім'я повністю;
  • науковий ступінь і вчене звання, посада, місце роботи і його повна адреса (вулиця, номер будинку, місто, область, країна, індекс);
  • e-mail;
  • номер ORCID (http://orcid.org/), Scopus-Author ID (вказується при наявності індексованих публікацій в Scopus).

5. Назву статті, анотацію та ключові слова подавати англійською та українською мовами. Обсяг кожної анотації – не менше 1800 символів з пробілами.

Відповідно до вимог наукометричних баз анотація має бути структурована як реферат, у якому зазначені: мета роботи, методологія, наукова новизна, висновки. 

Ключові слова подавати у називному відмінку загальною кількістю не менше трьох і не більше семи.

6. Вимоги щодо основної частини статті:

  • вступ (Introduction) є обов'язковою частиною роботи, в якій автор вказує новизну теми та актуальність наукових рішень. Мета дослідження повинна бути чітко вказана поряд з науково-дослідницькими завданнями. Необхідно вказати методологію дослідження, логіку представлення дослідженого матеріалу;
  • основний текст повинен бути розбитий на змістовні розділи з окремими заголовками, обов'язково розкрити суть кожного розділу. Не використовуйте занадто довгі заголовки;
  • стаття повинна містити висновки з проведеного дослідження (Conclusions), в яких представлені розгорнуті конкретні висновки (можна по пунктах) за результатами дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

7. Посилання на джерела в тексті подаються в круглих дужках із зазначенням: прізвища автора – кома – рік видання роботи – кома – сторінки, з яких здійснюються запозичення (Bibikov, 2010, pp. 25–34). Посилання на декілька джерел одночасно подається через крапку з комою (Bibikov, 2010; Pietrov, 2007; Ivanov, 2015), сторінки вказуються при необхідності.

8. В кінці статті розміщується список використаних джерел англійською мовою, оформлений відповідно до міжнародного стандарту бібліографічного опису APA (American Psychological Association). Назви україно і російськомовних джерел подаються транслітерацією, а в квадратних дужках – наводиться переклад. 

Список використаних джерел повинен включати декілька нових джерел (за останні 3 роки) і містити хоча б одну наукову роботу, опубліковану у юридичному журналі, що входить до наукометричної бази Scopus (наприклад, наукові статті з українських юридичних журналів «Вісник Національної академії правових наук України», «Lex Portus» тощо).

На кожне джерело зі списку літератури повинно бути хоча б одне посилання у тексті статті.

Використані джерела розташовувати в списку за алфавітом і не нумерувати. Потрібно вказати DOI для кожного джерела у списку, яке його має.

9. В кінці статті подати дату надходження статті до редакції (The article was received 15.04.2021). 

 

ЗАБОРОНА ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ КРАЇНИ-ОКУПАНТА:

 

Забороняється цитування в тексті та внесення до бібліографічних списків тих джерел, які опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерел іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

UDC 347.454

 

Tetiana Kolomoets, Doctor of Law, Professor, Corresponding Member of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Honored Lawyer of Ukraine, Dean of the Faculty of Law, Zaporizhzhya National University, 74, Soborniy avenue, Zaporizhzhia, Ukraine, postal code 69063, Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
ORCID: orcid.org/0000-0003-1101-8073

 

“Proportionality test” in the legal regulation of restriction after the termination of public service career: search for an optimal model

 

Abstract. Purpose. The substantiation of the expediency to set restriction after the termination of the public service career, which is based on “the proportionality test”, distinguishing the unified standards for the consolidation of its elements. Research methods. The paper is executed by applying the general research and special methods of scientific cognition. Results. The article analyses the basic doctrinal approaches for the understanding of “proportionality test”, its “narrow” and “broad” versions, justifies its “basic” role for the shaping of a model of legal regulation of the restriction as an instrument for corruption prevention in the legal area. Conclusions. In the context of active use of a unique resource of the restriction after the termination of public service career as an instrument for corruption prevention in the private sector, “the proportionality test” in its broad sense, as the mix of several obligatory complex elements, should be the basis for shaping model of its legal regulation which is perfect in content and effective in use. (Обсяг: 1800 знаків без пробілів).

Key words: private sector corruption, “filter”, expediency, need, balance between public and private interests, legislation, standards, elements.

 

1. Introduction

In the context of searching for effective instruments for corruption prevention in the private sector, the interested community should focus on the unique kind of “anti-corruption” restriction – the restriction after the termination of public service career. 

2. “Proportionality test”: fundamental professional doctrinal approaches to the comprehension

The first is associated exclusively with a balance between (sometimes, it is used the words combinations “fair balance”, “smart balance” (Great encyclopedia, 2017) public and private interests, thus its identification with “commensuration”, “dimensionality”, “proportionality” (Yevtoshuk, 2015).

3. Restrictions for an individual after the termination of public service career as an area of “proportionality test” objectification

Legal and regulatory framework of the relevant kind of “special” restriction is well-established by the international anti-corruption standard. 

4. Conclusions

In the context of active use of a unique resource of the restriction after the termination of public service career as an instrument for corruption prevention in the private sector, “the proportionality test” in its broad sense, as the mix of several obligatory complex elements, should act as the basis for shaping model of its legal regulation which is perfect in content and effective in use.

 

References:

Holovkin, B.M., Obolentsev, V.F., Romanov, M.V. et al. (2019). Zapobihannia koruptsii: pidruchnyk [Corruption prevention: a textbook]. Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

Totskyi, B.A. (2013). Pryntsyp proportsiinosti: istorychnyi aspekt i teoretychni skladovi [Proportionality test: historical aspect and theoretical components], Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2013, no. 3, pp. 70–74 (in Ukrainian).

Villoriia, M., Synnestrom, S., Bertok, Ya. (2010). Etyka derzhavnoi sluzhby: zapobihannia konfliktu interesiv ta vymohy do zakonodavstva [Civil service ethics: prevention of conflict of interests and requirements for the legislation]. Kyiv: Tsentr adaptatsii derzhavnoi sluzhby do standartiv YeS (in Ukrainian).

 

Тетяна Коломоєць, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України, декан юридичного факультету, Запорізький національний університет, проспект Соборний, 74, Запоріжжя, Україна, індекс 69063, Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
ORCID: orcid.org/0000-0003-1101-8073

 

«Тест на пропорційність» у правовому регулюванні обмеження після припинення публічної служби: пошук оптимальної моделі

 

Анотація. Мета. Обґрунтування доцільності формування обмеження після припинення публічної служби, підґрунтям якої є «тест на пропорційність», із виокремленням єдиних стандартів закріплення його елементів. Методи дослідження. Робота виконана на підставі загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Результати. Проаналізовано основні доктринальні підходи щодо розуміння «тесту на пропорційність», його «вузького» та «широкого» варіантів, доведено його «базову» роль для формування моделі правового регулювання відповідного обмеження як інструменту запобігання корупції у правовій сфері. Висновки. В умовах активного використання унікального ресурсу обмеження після припинення публічної служби як інструменту запобігання корупції в приватній сфері підґрунтям для формування досконалою за змістом та ефективної у застосуванні моделі його правового регулювання має слугувати «тест на пропорційність» у його широкому розумінні як поєднання декількох обов’язкових комплексних елементів.
Ключові слова: корупція у приватній сфері, «фільтр», доречність, необхідність, баланс публічних та приватних інтересів, законодавство, стандарти, елементи.

 

The article was submitted 15.07.2021